В другу неділю Великого Посту в церквах УГКЦ читається Євангеліє про розслабленого, роздумаймо над цим текстом..
Хто такий розслаблений? Тобто паралізований, читаємо що несли його четверо. На скільки гріх може спаралізувати людину…
Дуже часто причиною різних терпінь, особливо хвороб, є гріхи. Тому, Господь Ісус, як розповідає Євангеліє, перед тим, як повернути паралітикові здоров’я тіла, повернув йому здоров’я душі, пробачаючи йому поповнені гріхи.
Тому, якщо турбують нас якісь терпіння, щоб Господь Бог нас від них звільнив, усуньмо причини, якими часто є гріхи. Те саме радьмо нашим ближніх в їх терпіннях. Звичайно, не завжди гріхи є причиною терпінь, але дуже часто… Маємо про це пам’ятати.
Гріх – це переступ; кара за гріх як читаємо в Апостола, – смерть. Бог – безмежне милосердя… Однак, коли бачить, що винні нічого собі з Його попереджень не роблять, починає виявляти свою справедливість. Тому дуже часто причиною різних терпінь, особливо хвороб, є гріхи. “Той же, хто грішить супроти свого Творця, нехай потрапить лікареві в руки” (Сир 38,15).
Цю правду ясно виражає сьогоднішня Євангелія. Джерелом хвороби в паралітика – були гріхи… Сьогоднішні часи: часто дізнаємося, що той чи інший хворий, несподівано, молодий – часто причиною цих хвороб є гріхи, зокрема розпуста. В Бога нічого не може бути забутим, якщо грішники думають, що Бог не бачить, то глибоко помиляються, за все прийдеться відплатити… Тому часто зовсім молоді люди хворіють на онко, турбекульози і тому подібне. Хвороба паралітика була тільки наслідком. Тому Ісус Христос, оздоровивши при Витесді іншого хворого, сказав йому: “Оце ти вудужав, – тож не гріши більше, щоб щось гірше тобі не сталось” (Йо 5,14). Це дуже серйозні слова Ісуса, з гріхом жартувати не можна. І навіть якщо зараз у нас нема тяжких гріхів, є інші речі, які нас можуть відводити від Бога: дрібні недосконалості, легкі гріхи, прив’язаності – це все речі, які не дозволяють душі цілковито з’єднатися з Богом. Тому запитаймо себе, чим розслаблений зараз я, в даний момент… Віддаймо це Ісусові.
Якщо тебе спіткає якась хвороба, послухай нагадування св. Духа: Сину, в недузі твоїй не побивайся, лиш молись до Господа, і він тебе оздоровить. Провину відкинь, свої руки випростай, від усякого гріха очисти своє серце…, а й лікаря примісти (Сир 38,9-11). Те саме стосується й інших терпінь.
Дана Євангелія ставить за приклад рівно ж любов до ближнього: паралітика приносять четверо людей. Тому, віра тих, хто приніс хворого, наче змусили Спаса, оздоровити немічного (Мр 2,5).
І ми подібно поступаймо. – Вживаймо різних засобів, щоб привести до Христа хворі душі грішників, щоб їх оздоровив. Гріх – це хвороба (так навчає християнський Схід). Час посту – час лікування від гріхів; засоби: піст, молитва, милостиня. Якщо нічого не можемо зробити, то, принаймні, даваймо їм добрий приклад і молімося за них. Св. Августин каже, що Господь Бог на цьому світі разом із злими карає і добрих, бо ті не досить стараються зменшити число гріхів тамтих, перешкодити їм і їх направити…
Друга неділя Великого посту також присвячена святителю Григорію Паламі (якого називають східним Томою Аквінським), який жив у XIV столітті. Він навчав, що за подвиг посту і молитви Господь осяює вірних Своїм благодатним світлом, яким яснів Ісус на Таворі. З тієї причини, що св. Григорій розкрив вчення про силу посту і молитви і встановлено його пам’ять в другу неділю Великого Посту.
Через те, що Святий трохи недолюблював латинників, пам’ять про нього немовби затерлась, а дарма! У Григорія Палами є чого повчитись, насамперед його вчення “іссихазм” – безмовне споглядання Бога через неустанне відмовляння Ісусової молитви: таким чином душа лікується і обожествлюється. П’ять днів на тиждень Святий перебував в затворі, молячись і тільки в неділю приходив відправити Службу і повчити вірних..
Молімося
О Ісусе, оздоровлення хворих, зміцнення терплячих, змилуйся наді мною! Віднови чудо, які робив в Ізраїлі, і своєю всемогутністю звільни мене від усіляких хворіб, усіх терпінь, які слушно мене переслідують, карай мене за зневаги, які Тобі наніс. Якщо однак Господи інакше розпорядиш, приймаю ті хрести і складаю Тобі з них жертву, єднаючи з Тією Жертвою, яку склав за мене на хресті, а складаю її на задосить учинення за мої гріхи і для виєднання навернення грішників. Через терпеливе перенесення тих хрестів, хочу Тобі рівно ж подякувати за все, що для мене зробив. Прийми цю жертву, а в замін уділи моєму серцю чесноти терпеливості “і керуй мною завжди, бо без Тебе на можу подобатися Тобі”. Солодке Серце Марії, будь моїм спасінням. Святий Григорію Паламо, допоможи нам неустанно молитись і споглядати Бога в Його нетварному світлі.
